Поведінка батьків та близьких при ресоціалізації залежних

Ресоціалізація залежних – один із найважливіших етапів комплексної реабілітації підлітків, які страждають від алкогольної, наркотичної або ігрової залежності. Ресоціалізація характеризується поступовим поверненням дитини до нормального соціального життя, де є друзі, сім'я та оточення, у якому немає спиртного і наркотиків.

Після лікування алкоголізму або лікування наркоманії залежні навчаються нових соціальних навичок, розвивають самоідентифікацію. Підлітки усувають неадекватні алгоритми поведінки, засвоюють нові правила взаємодії з близькими, друзями та однокласниками, щоб більше ніколи не повернутися до залежності.

Що таке ресоціалізація хворого із залежністю

Ресоціалізація передбачає не тільки позбавлення від пристрасті до алкоголю і наркотиків, а й адаптацію дитини в реальному соціальному середовищі. Адже перебування у будь-якій залежності руйнує здорову соціальну поведінку.

Ресоціалізація залежних на ігроманію, наркотики, алкоголь – процес не швидкий, і вимагає серйозної та тривалої роботи. Лише ліки не допоможуть впоратися із залежністю, оскільки після лікування підліток повертається до звичного життя, яке його раніше не задовольняло.

Основною метою реабілітації залежного є відновлення фізичного та психічного здоров'я. Після лікування залежності підліток схожий на Мауглі, який жив у джунглях, і повинен заново навчатися жити у реальному світі, змінювати пріоритети, налагоджувати стосунки, і робити це все одночасно.

Як поводитись батькам в період ресоціалізації хворого

Одним із головних чинників успішної реабілітації наркозалежних та алкозалежних є правильна поведінка його близького оточення. Варто розуміти, що батьки несуть значну частку відповідальності за власну дитину, яка потрапила в залежність від алкоголю, наркотиків, ігор.

Тому до ресоціалізації необхідно поставитися максимально відповідально. Батьківський контроль не повинен слабшати, а навпаки – має посилюватися. Навіть після повного проходження лікування ви не повинні розслаблятися. Маєте продовжувати свій негласний контроль за дитиною протягом кількох років. Це важко, але вкрай необхідно.

Психологи допоможуть вам у ресоціалізації залежного, навчать правильної реакції на його поведінку, дадуть методику, за якою дитина відчуватиме себе вільною і самостійною, але під вашим непомітним контролем. Це труд і терпіння. Шановні батьки, ви маєте цього навчитися, щоб дитина не відчувала на собі принизливого тиску та недовіри.

Основні правила поведінки батьків при ресоціалізації

Психіка у залежної дитини чутлива і може в будь-який момент дати збій. Будьте уважні!

• Основним завданням батьків у реабілітації залежного є дотримання правильних комунікативних відносин у сім'ї. Уникайте будь-яких конфліктів у сімейному колі, з’ясовування стосунків.

• Забезпечте цікаве приємне дозвілля – спільні прогулянки, виїзди на природу, походи у кіно та на концерти, спортивні змагання, командні ігри.

• Доручайте підлітку домашню роботу – прибирання, купівлю продуктів, прогулянку з собакою. Підліток має відчувати важливість власної допомоги сім’ї.

• Спілкуйтеся на різні теми – тут головне не ваші повчання або настанови, а можливість дитини висловити свою думку, ставлення.

• Не шкодуйте надто дитину – адже залежність це хвороба, певний урок, якій їй довелося пройти.

• Під час реабілітації залежного не треба приносити додому алкоголь, нагадувати про наркотики або ігри і читати моралі. Навіть телепередачі на ці теми та страшні кадри можуть зіпсувати процес ресоціалізації.

Хибні батьківські переконання

Є кілька небезпечних батьківських переконань, реалізація яких з дуже великою гарантією робить з дитини залежну істоту. Проаналізуйте, чи є у вас подібні погляди:

• Я буду контролювати своїх дітей, оскільки знаю, що для них краще.

• Я знаю, що для них краще, оскільки я старший, досвідченіший і розумніший.

• І оскільки для дітей я приготую кращу долю, вони мені будуть зобов'язані.

• І все це я роблю тому, що мої діти набагато важливіші за мене самого.

• Лише роблячи це, я можу сказати собі – я досконалий батько.

Насправді це все описує страхи батьків: страх залишитися на самоті, зазнати невдачі у стосунках із партнером, потривожити власні нарцисичні рани, втратити контроль над подіями. Страхи ці мало пов'язані з інтересами та життям дитини.

І тоді батькам є сенс поставити запитання – для кого ви робите те, що робите? Чи справедливо розв'язувати власні складнощі ціною життя та здоров’я дитини, прирікаючи її на роль інструменту з відтворення вашого досвіду вже у власній родині?

Як підтримувати підлітка у плануванні майбутнього

Планування майбутнього разом з підлітком може бути викликом для багатьох батьків. Як знайти правильний підхід, як допомогти дитині визначити цілі та як підтримати її в складний період? У цьому допоможе спільна робота батьків і підлітка з психологом.

Під час ресоціалізації батькам також потрібна допомога психолога. Батьки стають більш дратівливими, підозрілими. Бачать у будь-якому нездужанні підлітка обман і вважають, що дитина знову взялася за старе. Такі психози можуть перекреслити весь курс ресоціалізації. Підтримуйте себе психологічно, відвідуйте тренінги.

Якщо у вас виникатимуть будь-які підозри щодо поведінки дитини під час реабілітації, без попередньої розмови з лікарем не поспішайте нападати на підлітка. Якщо ваша дитина почала хитрувати, ви все одно повинні спочатку переговорити з фахівцем. Він вам порадить, що можна зробити і як діяти далі.

Важливість ресоціалізації при позбавленні від залежності

Після лікування залежності підліток потрапляє в абсолютно чужий світ, стикається з несправедливістю, де оточення не завжди готове надавати підтримку. Це істотно підвищує ризик зриву та повернення до залежності. Тому так важлива реабілітація алкозалежних та наркозалежних підлітків.

Тільки рідні та близькі люди можуть допомогти дитині пройти цей складний шлях. Любов близьких здатна створити диво, і, через деякий час, підліток обов'язково скаже спасибі за повернення до життя.

КОНСУЛЬТАЦІЯ СПЕЦІАЛІСТА: 067 8887155